Старокозацька громада
Одеська область, Білгород-Дністровський район

Домашнє насильство. Встановлення заборон наближення

Дата: 15.01.2024 10:34
Кількість переглядів: 111

домашнє насильство

Домашнє насильство не можна терпіти. Неважливо, від кого Ви його зазнаєте: від колишнього або , чоловіка або дружини, від батька або матері.

Які дії вважаються домашнім насильством

В Україні існує спеціальний закон, яким врегульовано, що таке домашнє насильство та які юридичні способи захисту від нього можна застосувати. Це Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Під поняття «домашнє насильство» підпадають дії або бездіяльність, які мають фізичний, сексуальний, психологічний, економічний характер, погрози вчинити такі дії, які вчиняються в сім’ї, між родичами або за місцем проживання.

Отже, умовно таке насилля можна розмежувати за видами.

 

1. Психологічне

Ви є жертвою психологічного насилля, якщо:

до вас застосовують словесні образи або погрози, залякування,

  • принижують вашу честь та гідність,

  • переслідують в будь-який спосіб,

  • обмежують волевиявлення,

  • відносно вас вчиняються інші дії, які викликають у вас страх за вашу безпеку або безпеку інших осіб, дії, які завдають шкоду вашому психічному здоров’ю.

Вказаний перелік є досить неконкретним і в кожному конкретному випадку оцінюється індивідуально. Забігаючи наперед, можна сказати, що досить вагомим доказом завдання шкоди психічному здоров’ю є висновок психолога.

 

2. Сексуальне

Під статеве насильство підпадає:

  • порушення прав на статеву свободу чи недоторканість,

  • примушування до акту сексуального характеру,

  • інші дії сексуального характеру, якщо такі дії вчинюються без згоди повнолітньої особи. Якщо ж дії стосуються дитини (юридично – особи до 18 років), то наявність згоди не має значення. Такі дії автоматично трактуються як сексуальне домашнє насильство, в тому числі якщо дитина є лише їх свідком, а не об’єктом.

В даній сфері необхідно додатково аналізувати, чи не має місце злочин у сфері статевої свободи такий як зґвалтування чи розбещення неповнолітніх. Подання заяви про вчинення даних кримінальних правопорушень не перешкоджає одночасному застосуванню заходів в сфері домашнього насилля, які дозволяють захистити жертву, поки триває кримінальне розслідування, якщо кривдника не затримали.

 

3. Фізичне

Якщо Вам завдають ляпасів або стусанів, штовхають, щипають, шмагають, кусають або завдають інших тілесних ушкоджень – це все підпадає під даний вид. Так само до фізичного впливу віднесено:

  • мордування,

  • незаконне позбавлення волі,

  • залишення в небезпеці або ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,

  • заподіяння смерті.

Нанесення тілесних ушкоджень та заподіяння смерті (вбивство) має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності за відповідним статтями Кримінального кодексу. Вочевидь, що доцільним є застосування заходів захисту від домашнього насилля одночасно та до часу затримання кривдника у встановленому законом порядку. Тим більше, що в Україні кримінальні справи розслідуються настільки повільно, що фізичні знущання можуть продовжуватись ще невизначений час, а по легким тілесним ушкодженням взагалі не можна очікувати притягнення особи до кримінальної відповідальності на практиці.

 

4. Економічне

Даний вид насилля може мати найрізноманітніші форми та має місце, якщо постраждалу особу:

  • позбавляють житла, їжі, одягу, іншого майна, грошових коштів,

  • забирають, ховають документи (скоріш за все маються на увазі документи, що посвідчують особу) або не дають їй ними користуватись,

  • позбавляють лікування, догляду, піклування (якщо потерпіла особа за віком або станом здоров’я їх потребує),

  • забороняють працювати або навчатися,

  • примушують до праці (не маються на увазі випадки словесні заклики влаштуватись на роботу),

  • інші подібні дії економічного змісту, які здійснюються проти волі особи.

 

Які особи можуть бути кривдниками або жертвами

Та обставина, чи проживають такі особи в одному помешканні не має значення.

Законодавство в сфері домашнього насилля поширює свою дію на відносини широкого кола осіб:

  1. Чоловіка та жінки, які перебувають у шлюбі, а також на тих, хто проживає разом, але без реєстрації шлюбу (в «цивільному» шлюбі), на розлучених, наречених (тих, хто подав заяву до РАЦС про реєстрацію шлюбу) та тих, хто не підпадає під жодну з наведених категорій, але має спільну дитину. Закон також поширюється на відносини цих осіб та батьків іншої сторони.

  2. Батьків та дітей, в тому числі мачух, вітчимів, пасинок, падчерок, опікунів, прийомних батьків та дітей.

  3. Дітей в сім’ї в цілому, незалежно від того, чи перебувають їх батьки в шлюбі, та чи є діти спільними.

  4. Дідів, бабусь та їх онуків, рідних та двоюрідних братів та сестер, дядів, тіток та їх племінників, інших родичів, якщо вони спільно проживають.

 

Як юридично протидіяти насиллю

Особисто моя думка, що люди, які застосовують насилля в сім’ї, повинні зазнавати не лише юридичних покарань. Але обмежимось розглядом юридичних заходів, які нам пропонує закон.

До таких спеціальних заходів протидії віднесено:

  1. терміновий заборонний припис;

  2. обмежувальний припис;

  3. профілактична робота з взяттям на облік;

  4. проходження спеціальної програми.

Найбільш дієвими вбачаються перші два заходи. Їх і розглянемо.

 

Що таке терміновий заборонний припис. Як застосувати

Припис – це фактично документ, який містить певні заборони. В даному випадку він складається співробітниками поліції.

Умовою для складання є наявністю загрози життю, здоров’ю потерпілого для того, щоб негайно припинити, недопустити продовження чи повторність домашнього насилля.

Що можуть заборонити таким чином працівники поліції:

  1. Зобов’язати негайно вийти з помешкання. Для видалення особи-порушника з житла, якщо він відмовляється добровільно його залишити, працівники поліції мають право застосовувати примус (тобто фізичну силу). Особа при цьому повинна повідомити, в якому місці буде тимчасово перебувати до закінчення дії припису.

  2. Заборонити кривднику перебувати в місці проживання потерпілої особи, в тому числі. Цікаво те, що якщо потерпіла особа та порушник проживають за однією адресою, і навіть є співвласниками житла, працівники поліції можуть винести вищенаведені заборони. Тобто кривдника можуть обмежити у здійсненні права власності і свободі вибору місця перебування. Пріоритет в даному випадку має безпека потерпілого.

  3. Заборонити контактувати з постраждалим будь-яким чином.

Строк дії припису складає 10 днів. Після завершення його дії, а бажано ще до завершення вам необхідно визначитись, чи звертатись до суду для встановлення більш тривалих заборон для захисту від насильства.

Одночасно закон надає право особі, стосовно якої винесено припис, у випадку незгоди з ним оскаржувати його в судовому порядку. Враховуючи тривалість судових процедур вбачається, що дія припису вже давно закінчиться, поки суд ухвалить рішення, чи правомірно діяли працівники поліції.

Захід у вигляді залишення місця проживання постраждалого та заборона перебувати в ньому не можуть бути застосовані до неповнолітньої особи, якщо він має спільне з потерпілим місце проживання.

 

Як отримати заборонний припис через суд

Для того, щоб отримати припис суду по протидії домашньому насильству необхідно подати письмову заяву. Така заява може бути подана самим постраждалим, якщо він є дієздатним/повнолітнім, відносно недієздатних - опікун, орган опіки, а відносно дітей – батьки.

Через суд можна встановити наступні заборони:

  1. Перебувати в місті, де спільно проживають кривдник та постраждала особа (навіть, якщо це їх спільне майно або лише кривдника) (за винятком, якщо кривдник є неповнолітнім);

  2. Наближатись до місця проживання, роботи, навчання, інших місць, де знаходиться постраждала особа на певну відстань;

  3. Змусити кривдника надати в користування постраждалій особі певне майно, яке є спільним або належать тільки їй;

  4. Обмежити спілкування з дитиною, яка є жертвою насилля;

  5. Заборонити кривдника переслідувати, розшукувати потерпілу сторону, спілкуватись з нею в будь-який спосіб;

  6. Заборонити телефонувати, писати повідомлення та контактувати з жертвою через будь-які засоби зв’язку особисто або через третіх осіб.

Строк дії судових заборон – від одного до шести місяців, який може бути продовжений ще на шість місяців.

Через суд можна також компенсувати витрати на лікування, оренду житла, отримання правової допомоги, якщо такі витрати понесені в результаті або для захисту від насилля.

 

Адміністративна відповідальність

Окрім заборон, які можна застосувати через суд або поліцію, особу, яка вчинила домашнє насильство можна притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 170 до 340 грн. або громадських робіт від 30 до 40 годин або адміністративного арешту до 10 діб.

Для застосування цих заходів необхідно в момент або одразу після застосування насилля викликати поліцію, попросити скласти їх протокол, який передається до суду і вже суд вирішує, чи притягати порушника до відповідальності.

Вказані покарання можуть буть застосовані незалежно від застосування заборонних приписів, про які йшлось вище, тобто можна застосувати ці заходи та одночасно подавати до суду для встановлення заборон на наближення, спілкування тощо.

У випадку, якщо насилля завдало значної шкоди здоров’ю, то це вже кримінальна відповідальність і для цього потрібно подати відповідну заяву органам поліції.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь