Небезпечні для людини та сільського господарства карантинні бур’яни.
В останні роки на території міста та району набувають поширення регульовані шкідливі організми, а саме: амброзія полинолиста, сорго алепське, повитиця польова, ценхрус довгоголковий.
Шкодочинність Амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L), повитиць (Cuscuta sp.), сорго алепського (Sorghum halepense L), ценхрусу довгоголкового в місті та районах масового поширення достатньо велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров”я людей та тварин. Амброзія та сорго алепське розвивають потужну надземну масу й кореневу систему та споживають з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. Одна рослина амброзії утворює 80- 100 тисяч насінин. Насіння зберігає схожість у грунті до 40 років. У період цвітіння пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, починається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Рослина сорго отруйна, молоді пагони містять отруйні ціаністі сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби. Повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин. Ценхрус довгоголковий засмічує майже всі польові культури, особливо просапні, а також сади, виноградники, пасовища, росте на узбіччях доріг тощо. Колючі плоди ценхруса легко чіпляються до гуми, тканин та інших м'яких матеріалів, вовни і шкіри тварин, що збільшує імовірність розповсюдження бур”яну. Ценхрус не тільки знижує врожайність культур, але й завдає шкоди тваринництву. Колючі колоски, потрапляючи з кормом в ротову порожнину тварин, спричиняють пухлини та виразки, псують якість вовни овець. Крім того, колючки неприємні і для людини.
Ці небезпечні карантинні бур’яни засмічують всі польові культури, городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги, а також зустрічаються на узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирі тощо.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідно систематично проводити обстеження земельних угідь. Вирішальне значення для очищення полів мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами,спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. Значного ефекту у боротьбі з карантинними видами бур’янів можна досягти при застосуванні гербіцидів. При виявленні – негайно знищувати рослини разом з коренем, не допускаючи цвітіння та утворення насіння. Боротьба із злісними карантинними бур’янами – важливе завдання всіх землекористувачів та посадових осіб.
Інформуємо, що відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію. Тобто, боротьба з бур’янами, у тому числі карантинними, згідно з чинним законодавством – обов’язок кожного громадянина, підприємця та посадової особи.
Враховуючи велику шкідливість карантинних бур’янів, як для сільського господарства, так для здоров'я людини, боротьба з ними є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Державний фітосанітарний інспектор О.В. Прищепа
