Післязбиральна доробка насіння
Зібране насіння потребує низки післязбиральних технологічних заходів задля підвищення посівних властивостей. Як повідомляють фахівці, попереднє очищення насіннєвого матеріалу поліпшує його технологічні властивості — сипкість, однорідність, підвищує продуктивність і надійність роботи транспортерів, розподільних решіт і сушарок.
Проводити його треба негайно, щойно насіння надійде на тік. У разі затримки з очищенням, насіння зволожується на 3–4% і більше. Очищення багато в чому убезпечує насіння й від самозігрівання. Адже домішки мають вищу вологість і заражені мікрофлорою. Ретельне післязбиральне очищення насіння забезпечує значне збільшення тривалості його зберігання.
Вологість — найважливіший фактор, що зумовлює стійкість насіння під час зберігання. Зокрема, насіння зернових (пшениця, ячмінь, овес) вологістю до 22% (за температури 15…20°С) може зберігатися без зниження схожості близько двох тижнів, тоді як з вологістю 24–26% — не більш ніж 6–8 діб.
У системі післязбиральної обробки насіннєвого матеріалу важливе місце займає сушіння. Протягом сушіння слід суворо дотримуватись таких правил:
-
формувати для сушіння партії, однорідні за вологістю;
-
дотримуватись температурних режимів, головним чином нагрівання насіння залежно від культури і вологості. Допускається нерівномірність нагрівання насіння в межах 3-4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%.
-
закінчення сушіння насіння за вологості, встановленої для кожної культури. Пшеницю, жито, ячмінь зберігають при вологості 14-15%, овес — 13-14%, горох — 15-16%. Для тривалого зберігання вологість додатково знижують на 1-2%.
-
охолодження насіння.
У сухому (не більш як 14%) насінні інтенсивність дихання низька, мікроорганізми перебувають у пригніченому стані, спори пліснявих грибів не проростають, тому на зберігання закладають насіння з вологістю, що нижча критичної, очищене і відсортоване.
