A A A K K K
для людей із порушенням зору
Старокозацька громада
Одеська область, Білгород-Дністровський район

Карантинні шкідники лісових насаджень

Дата: 09.11.2021 08:55
Кількість переглядів: 161

При обстеженні лісонасаджень та огляді лісопродукції завдання державних фітосанітарних інспекторів полягає в тому, щоб вчасно виявити і визначити карантинний організм, розробити заходи з недопущення його подальшого розповсюдження, встановити межі, організувати заходи з локалізації та ліквідації виявленого вогнища.

Лісові шкідники, хвороби та нематоди пошкоджують усі органи і частини дерев: листки, хвою, бруньки, плоди, кору, луб, коріння, а також заготовлені лісоматеріали та пиломатеріали. Це призводить до зниження приросту та товарної якості дерев, а лісо- та пиломатеріали стають непридатними для використання. Тому вся лісопродукція, яка завозиться, вивозиться чи переміщується в межах України, підлягає огляду. Серед карантинних шкідників на території України небезпеку становлять: лісовий похідний шовкопряд, різні види вусачів, смолівок, златок та ін.

Шовкопряди: лісовий похідний шовкопряд (Thaumetopoeidae), трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, в рідкісних випадках – інші хвойні породи. Шкідники відкладають яйця на лісову продукцію, що збільшує небезпеку розповсюдження яйцекладок разом із тарою, контейнерами; на вагонах, автомобілях, іншими шляхами, ускладнюючи їх виявлення. Сибірський шовкопряд – Dendrolimus sibiricus – поширений у Китаї та сусідніх із ним державах: Казахстані, Росії, Кореї, Монголії. Він найнебезпечніший з-поміж листогризучих шкідників. Найбільше пошкоджує модринові, смерекові та кедрові ліси. Осередки цього шкідника часто виникають на значних площах і призводять до всихання смерекових і кедрових, а за повторного об’їдання хвої – і модринових насаджень, на які при цьому нападають і стовбурові шкідники. Основне значення під час розселення шовкопрядів мають яйцекладки. 

Вусачі: Азіатський вусач (Monochamus s.p)широко поширений в Китаї та сусідніх із ним державах. Пошкоджує листяні породи дерев (до 50 видів), здебільшого це різні види клену, каштану, в’язу, берези. Він пошкоджує здорові дерева, спричиняючи їхню загибель. Більшість листяних порід, що складають ліси України, є кормовими для цього шкідника, а кліматичні умови низки південних областей сприятливі для адаптації та поширення виду. Найімовірніший і швидкий шлях проникнення вусачів на територію України – перевезення личинок, лялечок та імаго з різноманітними лісоматеріалами під час торгівлі. Це деревина, дерев’яна тара, пакувальні матеріали, необроблені вироби з дерева, садивний матеріал, який є рослиною-господарем для вусача. Алтайський модриновий вусач здатний пошкоджувати всі види модрини, що поширені на території України. У межах свого ареалу поширення (Росія — від Уралу до Сахаліну, північна частина Монголії) цей шкідник заселяє модрини, які ослаблені живленням інших шкідників, пожежами, спричиняючи їхню загибель. Значно знижуються технічні якості деревини. Для України небезпечними є неєвропейські види вусачів роду Monochamus, які переносять стовбурові нематоди від одного господаря до іншого. Ці види поширені в Китаї, Кореї, Японії, Лаосі, В’єтнамі, Мексиці, Канаді та США. Жуки нападають лише на ослаблені та зрубані дерева, прокладаючи ходи у заболоні, під корою та в деревині. Деревина втрачає свою товарну цінність. Перевагу віддають видам роду Сосна (Pinus), але іноді ушкоджують інші хвойні дерева.

Смолівки (Pissodes): ялицева, соснова, стовбурова смолівки,смолівка веймутової сосни. Уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр. Смолівки заселяють ослаблені та звалені дерева, часто в жердняковому віці. Оселяються під тонкою корою. Нападаючи на дерева, заселяють їх верхівки, через що в таких лісах часто спостерігається суховерхівковість. За один-два роки ці дерева засихають. Дорослі комахи пошкоджують бруньки та молоді пагони. Личинки смолівок прокладають звивисті ходи між корою і деревиною молодих дерев.

Златки: ясенева смарагдова вузькотіла златка (Agrilus planipennis Fairmaire), бронзова березова златка (Agrilus anxius Gory), модринова златка (Phaenops guttulata) спричиняють розколи кори і наявність личинкових ходів під корою. Основні симптоми – характерні льотні отвори на стовбурах і гілках – з’являються пізніше, на наступний рік після заселення. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя жовтіє раніше, уздовж старих ходів з’являються здуття і тріщини, розвиваються вторинні пагони уздовж стовбура. На третій рік багато гілок відмирає, крони стають рідкими, з’являються численні льотні отвори, стовбури покриваються тріщинами. Жуки можуть літати на відстань в декілька кілометрів, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м. Златка також може бути занесена з посадковим матеріалом, з порубковими залишками, з неокорінною деревиною, з деревною тріскою і дровами.

Короїди:великий модриновий короїд (Ips subelongatus), заболонник Моравіца (Scolytus morawitzi) – це основні шкідники модрини. Оселяються на звалених або ослаблених деревах. Можуть спричиняти загибель модринових лісів, що раніше були ослаблені живленням сибірського шовкопряда, яке зумовило передчасне повалення лісу. Ушкоджують усі види дерев роду Модрина. Іноді зустрічаються на видах родів Сосни, Ялини. Хоч ці шкідники нападають здебільшого на ослаблені чи зрубані дерева, але у роки спалахів чисельності можуть завдати шкоди й здоровим деревам. Жуки надають перевагу розрідженим, добре освітленим ділянкам лісу. Заболонник Моравіца поширений в Росії, Китаї і Монголії. Великий модриновий короїд здебільшого поширений у модринових лісах Центральної Європи (Австрія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія). Також поширений у Росії, Китаї, Кореї, Японії.

Це далеко не вичерпний список шкідливих організмів, які можуть завдати непоправної шкоди легеням нашої держави. Держпродспоживслужба України вживає різноманітних фітосанітарних заходів, аби запобігти проникненню на територію нашої країни цих небезпечних шкідників лісових багатств країни. Не дозволяється завезення на територію України пиломатеріалів з корою. Уся лісопродукція та пиломатеріали, що імпортується в Україну, підлягає ретельному огляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.

 

ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області

 

Державний фітосанітарний інспектор                                        Матієнко Н.С.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь