Інформація про Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр»
Фільтр провів координаційну зустріч з організаціями, які просувають медіаграмотність в Україні
21 травня в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України відбулась координаційна зустріч експертів у сфері медіаграмотності. Захід об’єднав понад 20 учасників: представників державних структур, громадського сектору, міжнародних організацій. Фахівці зустрілися, щоб обговорити результати нових досліджень з медіаграмотності, фінансову стійкість проєктів, потребу в координації зусиль та нові формати взаємодії в умовах змін медіаспоживання.
Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос розповів, що для міністерства принципово важливо доносити, що культура, інформаційна безпека та критичне мислення — це не окрема ніша, а частина стратегії європейської інтеграції. МКСК вже представили «Фільтр» у межах скринінгових сесій із Європейською комісією, і зараз очікуємо на їхні звіти.
За словами Андрія Наджоса, координаційні зустрічі з ключовими стейкхолдерами необхідні для ефективної взаємодії держави та громадянського суспільства у сфері медіаграмотності:
«Розвиток медіаграмотності є дуже важливим елементом на шляху до вступу України в ЄС та розвитку демократії. Тому сьогодні нам важливо почути вас — фахівців, які працюють з різними аудиторіями, які тестують формати, бачать слабкі місця та застосовують інноваційні підходи. Саме ваш досвід і бачення допомагають нам розуміти, де ми є зараз і куди маємо рухатись. Тому ми розраховуємо на діалог, на постійне оновлення підходів і на партнерство, яке базується на спільних цінностях».
«Медіаграмотне суспільство є основою нашої інформаційної стійкості. Одним із пріоритетів діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій є реалізація Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». Ми маємо перетворити всі ініціативи в цій сфері на єдину об’єднану силу. Саме тому такі зустрічі, як сьогоднішня, повинні стати регулярними», — зазначила Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій і промоції української культури Міністерства культури та інформаційної політики.
У фокусі обговорення – Дослідження ринку медіаграмотності в Україні, проведеного ГО «Інститут свідомого громадянства» (Ініціатива «Як не стати овочем»), також фінансова стійкість проєктів, що втілюються за підтримки міжнародних донорів, а також подальші кроки з координації між партнерами.
«Для кращої координації нам потрібно перейти до конкретних кроків. Зокрема, ми будемо ініціювати зустрічі зі стейкхолдерами на робочому рівні, аби напрацювати заходи, які ми зможемо втілювати разом. Наразі потібно зробити такі зустрічі за напрямами: освіта, організація всеукраїнських ініціатив, напрацювання спільного плану реалізації Стратегії з розвитку медіаграмотності до кінця цього року», – підкреслила Ольга Кравченко.
Серед учасників – представники МКСК, Суспільного Мовлення, Детектора медіа, ГО «Куншт», ГО «Центр демократії та верховенства права», представники проєкту «Нота Єнота», «Як не стати овочем», IREX, Українського інституту медіа та комунікацій, ГО «Інтерньюз-Україна», радники та експерти з медіаграмотності.
Ключові блоки обговорення під час зустрічі:
- Провести аудит уже створених продуктів, аби уникнути дублювання зусиль. Учасники та учасниці визнали, що між ініціативами часто бракує скоординованості.
- Розширити формати медіаосвіти. Використовувати різноманітні формати для залучення авдиторії: мультики, комікси, серіали, виставки та інтерактивні ігри.
- Шукати моделі співпраці з бізнесом і міжнародними фондами для створення стійких інформаційних продуктів.
Андрій Заблоцький, позаштатний радник міністра культури і стратегічних комунікацій, підсумував координаційну зустріч:
«Ми щиро вдячні кожному з вас за внесок у розвиток медіаграмотності в Україні. Кожна ініціатива, кожен проєкт — це частина спільної справи. Міністерство культури і стратегічних комунікацій бачить у цій темі один із ключових напрямів стратегії й буде надалі підтримувати вашу діяльність та ініціативи. Ми почули всі запити та запитання, тож пропоную під час наступної зустрічі повернутись до цієї розмови з конкретними відповідями та рішеннями.».
Проєкт «Фільтр» продовжить виступати проєктом з координації, посередником між ініціативами та держустановами і платформою для спільного просування ідей у сфері критичного мислення, інформаційної безпеки та сталого розвитку медіаграмотності в Україні.
Фільтр провів тренінг з медіаграмотності для школярів
13 травня команда Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» провела інтерактивний тренінг з медіаграмотності для учнів 9 та 10 класів у Коростенському міському ліцеї №4 (Житомирська область)
Тренінг складався з кількох інтерактивних блоків: учні дізналися, як працює дезінформація, чим особлива діяльність журналістів, блогерів та інфлюєнсерів, як уникати шахраїв у Telegram-каналах та в чому загроза анонімних каналів. А також чому важливо звертати увагу на джерела новин та емоційні заголовки, як розпізнавати контент, створений за допомогою штучного інтелекту. Учні ознайомилися з «Білим списком медіа» від Інституту масової інформації та корисними ресурсами для підвищення критичного мислення.
Особливу увагу було приділено питанню критичного мислення та медіагігієни – зокрема навичкам, необхідним для безпечного й усвідомленого споживання інформації в цифрову добу. Під час тренінгу учні навчались на реальних прикладах дезінформації та фейків, обґрунтовували свою думку та навчались розпізнавати маніпуляції в медіа.
«Наша мета — не просто говорити про медіаграмотність, а зробити її звичкою для юних українців. У час, коли кожне повідомлення може бути як джерелом знання, так і інструментом маніпуляції, ми прагнемо озброїти молодь знаннями та навичками, які дозволяють відрізняти факти від фейків, розуміти природу інформації й не потрапляти в пастки пропаганди», — зазначила Ольга Кравченко, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».
За словами адміністрації навчального закладу, подібні тренінги варто проводити не лише для підлітків, а й серед вчителів. Керівництво ліцею висловило готовність організувати подібний захід для педагогічного колективу та викладачів інших навчальних закладів міста.
Тренінг з медіаграмотності від Фільтра став не просто навчальним заходом, а підтвердженням того, що медіаграмотність — це спільна справа. Цей захід показав, що українці потребують якісної інформаційної освіти, а ми — готові її давати. Саме тому команда Фільтра й надалі продовжуватиме підтримувати та координувати всеукраїнські ініціативи, що об’єднують державу, громадськість, медіа та міжнародних партнерів задля спільної мети — медіаграмотного суспільства.
Українці стали більш стійкими до дезінформації, але штучний інтелект — новий виклик. Презентація результатів дослідження «Індекс медіаграмотності українців – 2025»
6 травня у Києві ГО «Детектор медіа» спільно з Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України презентував щорічне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців 2020–2024».
Цьогорічне дослідження стало вже п’ятим у серії щорічного моніторингу стану медіаграмотності українського суспільства. Вперше до аналізу включено новий компонент — субіндекс ШІ-грамотності, який відображає, наскільки українці розуміють природу та ризики генеративного штучного інтелекту. У фокусі дослідження також — вплив третього року повномасштабної війни на здатність громадян розпізнавати фейки, маніпуляції та пропаганду.
Цьогорічні результати показали:
- 70% вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події;
- 74% підкреслює важливість існування суспільних медіа
- 91% є інтенсивними користувачами інтернету — ця частка не змінилась за останній рік
- 28% користуються штучним інтелектом, а 11% українців взагалі про нього не знають
- 17% зазначили, що завжди можуть відрізнити фейки і не звертати на них уваги
- Частка українців, яка виявляє дезінформацію шукаючи посилання на джерело в матеріалі, складає 43%
- Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 62% аудиторії (порівняно із 64% у 2023 році — і це незначущі розбіжності).
- До більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково
Учасники заходу обговорили, як результати Індексу можуть вплинути на державну політику, розвиток освітніх програм і пріоритети в роботі з різними цільовими аудиторіями — від підлітків до осіб літнього віку.
«В першу чергу медіаграмотність — основа нашої інформаційної стійкості. Міністерство культури та стратегічних комунікацій реалізує Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». І такі дослідження з медіаграмотності, в тому числі 5 хвиля, тобто системне дослідження, дає нам бачення викликів з якими ми маємо працювати», — підкреслила Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа» прокоментувала: «Я тішусь, що ми робимо це дослідження уже впʼяте. Це один з основних продуктів «Детектор медіа», який вже набув досить великого резонансу і серед медійної спільноти, і серед громадянського суспільства і що важливо серед органів влади. Ми хочемо щодо медіаграмотності тісно співпрацювати з державою, бо від держави під час війни багато що залежить. Я можу сказати, що мене тішать також результати наших досліджень».
«Цього року це вже друге масштабне дослідження, яке презентується, дослідження розвитку медіаграмотності. Хочеться, щоб їх ставало більше. Ми дуже сподіваємось, що це дослідження буде підтримане у наступні роки, бо воно є фундаментальним і дороговказом для нас всіх», — зазначила Ольга Кравченко, керівниця Фільтра.
Повний звіт дослідження доступний на сайті ГО «Детектор медіа».
«Індекс медіаграмотності» — це комплексне соціологічне дослідження, яке щороку фіксує рівень критичного мислення, обізнаності у сфері медіа, навичок перевірки інформації та загального розуміння медіапроцесів серед громадян України.
