Платіжна безпека: основні поради

Дата: 03.06.2025 15:35

Кількість переглядів: 15

Фото без опису

Не розголошуйте всі реквізити платіжної картки та контролюйте рух коштів на рахунку

Банк по телефону може запитати перші шість та останні чотири цифри платіжної картки.
Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише 16-значний номер картки.

Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.
Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в інтернеті. Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати і до гаманців Apple Pay, Google Pay.

Не переходьте за посиланнями від незнайомців!
Шахраї розсилають шкідливі посилання через месенджери, смс, e-mail для зараження пристроїв вірусом, викрадення персональних даних, секретних карткових реквізитів, для переходу на фішингові або інші шахрайські ресурси.

Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього натискати.
Шахраї могли отримати доступ до акаунту друга. Спершу зателефонуйте йому та запитайте, чи справді посилання від нього.

Фото без опису

Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах

Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн-банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Якщо потрібно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.

Звертайте увагу на протокол сайту.

http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна.
https – потрібно продовжити перевірку сайту.

Не вводьте реквізити платіжних карток у чат-ботах.

Користуйтеся лише офіційними контактами банку, зазначеними на його сайті.

Шахраї створюють підроблені Telegram-боти та групи, які виглядають як офіційні. Вони можуть копіювати назву, логотип банку чи іншої установи і навіть підробляти значок верифікації («блакитну галочку»), додаючи схожі емодзі до назви акаунту.

Популярна схема шахрайства – фейкові «банківські» боти, через які нібито можна оформити грошову допомогу. Вони просять ввести дані картки, після чого кошти можуть бути викрадені.

Використовуйте лише офіційні контакти, вказані на сайті банку!

Надавайте перевагу іншим каналам зв’язку з банками та організаціями: використовуйте офіційний сайт, мобільний додаток, офіційний номер телефону банківської чи будь-якої іншої установи.
Не погоджуйтеся на оформлення грошової допомоги через чат-бот.

Якщо потрібно скористатись чат-ботом, знайдіть посилання на нього на офіційному сайті або в офіційному застосунку банку.

Фото без опису

Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, чат-боті негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки.

Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону:
0 800 505 170.

Фото без опису

Захистіть свої акаунти двічі:

1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернет-банкінгу.
Складний пароль може містити:

12 і більше символів;
великі та малі літери;
цифри та спеціальні знаки / символи.

Створюйте унікальний пароль для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Під час створення пароля не використовуйте:

особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо);
загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 тощо);
послідовне / зворотне написання символів або цифр.

Фото без опису

2. Установіть двофакторну автентифікацію.

Двофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунту, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що надходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток.

Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код!

Змінюйте пін-код до картки:

регулярно: 1 раз на 3 місяці,
ситуативно: якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.

ПОШИРЕНІ СХЕМИ ШАХРАЙСТВА

Злам акаунтів у соціальних мережах

Шахраї зламують акаунти в соціальних мережах та месенджерах через фішингові посилання, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні, конкурсі, пропозицій роботи в інтернеті тощо.

Перейшовши за посиланням, користувачі вводять логін і пароль, які одразу стають відомі шахраям.
Шахраї від імені власника акаунту просять у друзів жертви гроші. Для цього розсилають їм однакові повідомлення з проханням позичити гроші.

Щоб не стати жертвою шахрайства: не переходьте за підозрілими посиланнями, перетелефонуйте другові, перш ніж надсилати гроші, або запитайте щось, що знаєте тільки ви вдвох.

Шахрайські QR-коди

Шахраї підмінюють QR-коди на офіційних інформаційних табличках або просто розміщують їх в громадських місцях. Скануючи такі коди, користувачі потрапляють на підроблені сайти, що імітують реальні онлайн-сервіси. У результаті зловмисники можуть отримати доступ до банківських даних і викрасти кошти. Найчастіше такі випадки трапляються в місцях, де люди активно використовують QR-коди для швидких оплат: під час паркування, оплати проїзду в громадському транспорті, відвідування заходів чи здійснення благодійних внесків.

Щоб не стати жертвою шахрайства: завжди перевіряйте адресу сайту перед введенням будь-яких конфіденційних даних.

Шахрайство під виглядом соціальних виплат

Фото без опису

Шахраї привласнюють гроші під виглядом надання виплат українцям, які постраждали від війни. Для цього роблять смс-розсилання та розсилання в месенджерах про нарахування соціальних виплат, зокрема єПідтримки, допомоги від ЄС, представників ООН, Червоного Хреста, різних програм благодійних фондів. У розсиланнях шахраї пропонують перейти за посиланням для зарахування коштів просять ввести номер мобільного телефону, пін-код, пароль до інтернет-банкінгу, смс-код від банку.