День української писемності та мови
День української писемності та мови
Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври. Свято нагадує нам про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном. Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей. Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.
23 та 24 жовтня 2024 року, з нагоди Дня української писемності та мови працівниками Білгород-Дністровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області спільно з представниками Публічної бібліотеки Білгород-Дністровської МТГ для засуджених осіб, та осіб які вчинили злочин проти основ національної безпеки України проведена виховна година на тему «Гра словами, гра в слова».
Також було продемонстровано документальну стрічку українського режисера Сергія Лисенко «Мова». Дана стрічка була презентована за сприяння Мережі DOCU/CLUB кіноклубу документального кіно про права людини DocudaysUA. і демонструє - «Якщо на Сході буде більше книжок, і їх будуть читати, то, можливо, нам більше не доведеться купувати бронежилети...», - говорить героїня фільму Анастасія Розлуцька. На Сході й Півдні України багато людей не володіють українською мовою. Активісти організовують безкоштовні курси для всіх охочих, а також привозять у міста й містечка книжкові ярмарки, музичні гурти, проводять зустрічі з письменниками. Літня слухачка курсів говорить: «Хочу вивчити українську мову, щоб більш ніхто не здумав мене «захищати» лише через те, що я говорю російською».
